ЗУСТРІЧ ІЗ ПИСЬ­МЕ­Н­НИ­­КОМ І НАУ­КО­В­ЦЕМ  БО­ГДАНОМ СУ­ШИ­­­Н­СЬ­КИМ

       Той, кому вже доводилося бувати на творчих зустрічах із відомим письменником і науковцем, лауреатом багатьох  літературних премій, а також першої Міжнародної премії імені Данила Галицького, почесним професором Уні­верситету «Львівський Ставропігіон» акад.­мі­ком  ЮНЕСКО Богданом Сушинським, знає, що кожна з них - переростала у жваве об­го­во­ре­н­ня не лише його творів, але й важливих лі­те­ра­ту­рознавчих, історичних та філософсько-со­ці­а­ль­них проблем. Ми впевнені, що саме такими ви­являться і зустрічі з ним, які від­будуться 14 червня 2013  року  у при­мі­ще­н­нях Ль­вів­сь­ко­го  історичного  музею  (площа  Ри­­нок,6 з  11  год.) та Ль­вівської обласної уні­вер­са­ль­ної на­­у­кової  бібліотеки (проспект  Шев­чен­ка,13 -  з  15  год.).

Зус­трічі-презентації  відбудуться  під  пат­­ро­на­том  відомого львівського історика-дос­лідника  Івана  Сварника.

        Ну а приводом для цьогорічного приїзду пи­­сьменника до Львова стане презентація од­ра­зу трьох нових книжок Богдана Сушинського: дру­гого тому його історичних есе «Князі та пол­ководці Стародавньої України»; історії  ду­ховної твердині Галичини «Слово про Скит Манявський» та документальної повісті про кращого польського пілота Другої світової Станіслава Скальського, який народився та зростав в Україні, – «Польський пілот із Кодими».

    Крім того, заплановано вручення Богдану Сушинському, від імені ради засновників, диплома Міжнародної премії ім. Д. Галицького та високої козацької відзнаки – ордена Гетьмана Сагайдачного.

У своїй статті «Галичині – козацько-лицарську академію імені короля Данила Галицького», опублікованій в січневому номері «Пульсу Ставропігії», Богдан Сушинський уже нагадував українській громадськості, що в грудні 1253 (за деякими, не доведеними,  даними – в січні 1254) року,  в українському місті Дорогочині, легатом Ватикану  Іоаном Планом де Карпіні, від імені Папи Римського Інокентія IV,  Великого князя Данила Галицького було короновано і помазано на короля. Й оскільки він приймав цю корону від імені всіх руських єпископів, то це свідчить про те, що короновано було на королівство всю Русь-Україну.

Виходячи з цього історичного факту, Богдан  Су­шинськиий  зап­ропонував у грудні по­то­ч­но­го 2013 року від­з­­начити 760-річчя ко­ро­ну­ва­н­ня Данила Га­ли­ць­ко­го, короля всієї Русі-Ук­ра­їни, та заснування Га­лицької королівської ди­настії. Саме цим по­ді­ям і присвячено вихід у світ солідного тому, дру­гого із трьох зап­ла­но­ва­них, історичних есе «Кня­зі та полководці Ста­ро­дав­ньої України», у яко­му вміщено нариси, при­­­с­вячені пре­д­с­тав­ни­кам галицької ко­ро­лів­сь­кої династії: Данилу Га­ли­цькому, Леву I, Ро­мА­ну Даниловичу, Шварну Да­ниловичу, Юрію I, Ле­ву II, Юрію II Тро­й­де­но­вичу та багатьом ін.­шим правителям і пол­ко­вод­цям Русі-України.

Як і в першому томі, чимало нарисів тут при­­свячено визначним діячкам тих часів. Зок­ре­ма, читач віднайде тут цікаві оповіді про Ольгу Га­лицьку, Настасію Чагру, Анну Романову, Вер­хуславу Всеволодівну, Єфросинію Із­ма­рагд… До речі, зараз Богдан Сушинський готує до видання збірник есе «Славетні жінки Ста­ро­давньої України», до якого увійдуть й опо­ві­ді про названих представниць давньої ук­ра­ї­н­сь­кої еліти.

Свої есе дослідник творить, ґрунтуючись ви­нят­ково на літописах та інших історичних дже­ре­лах, відтак нерідко вступає в полеміку з іс­ну­ю­­чими версіями подій, вдається до осмислення то­­гочасних міжнародних реалій та пси­хо­ло­гіч­них мотивацій вчинків своїх героїв. Як відомо, Бог­дан Сушинський уже є автором  унікального дво­­томного видання «Козацькі вожді Ук­ра­ї­ни», в якому охоплено 205 імен видатних діячів за всю козацьку добу народу нашого. Пра­цю­ю­чи над третім томом «Князів та полководців…», він, у такий спосіб, планує витворити всю іс­то­рію князівської та козацької діб України - у пос­та­тях.

 Упродовж багатьох років Богдан Су­шин­сь­кий досліджує історію Скиту Манявського та Пра­­вослав’я на Західній Україні. Й ось не­що­дав­­но, з благословення митрополита Галицького Іоа­сафа, побачило світ друге, доповнене ви­да­н­ня ( перше було в 2004 році) «Слова про Скит Ма­нявський», в якому вперше від­т­во­ре­но док­лад­ну історію цього монастиря, від зас­ну­ва­ння йо­го на початку ХVII століття, і до наших днів. Вагомість виданню додає і той факт, що в ньому пуб­лікується, вперше перекладений Б. Су­ши­н­сь­ким на сучасну українську мову, літопис од­но­го із засновників скиту - ієромонаха Ігнатія з Лю­барова.

Склалося так, що найкращий польський пілот-винищувач Станіслав Скальський (1915-2004) народився у містечку Кодимі, що на Оде­щи­ні, а дитинство і юність його минали в за­хід­но­українських містах Збаражі та  Дубні. Після по­разки своєї Вітчизни у війні з німцями, Ска­ль­ський із великими труднощами зумів до­бу­ти­ся до Англії, щоб воювати у складі закордонних по­льських з’єднань над Ла-Маншем, а також у не­бі Африки, Франції, Італії.

Майже всі пілоти-антифашисти, які по­ве­р­ну­лися після війни до Польщі, були ко­му­ні­с­та­ми розстріляні. Скальського теж було за­су­д­же­но до страти за абсурдним звинуваченням у шпи­гунстві. І навіть коли, під тиском світової гро­мадськості, його помилували, він ще вісім ро­ків провів у в’язниці, причому здебільшого в ка­мері смертників. Вже після цілковитої ре­а­бі­лі­тації йому було присвоєно чин генерал-ма­йо­ра, він тривалий час очолював польський ае­ро­клуб, а також став автором популярної книжки «Чорні хрести над Польщею» - про дво­тиж­не­ву «Польську воєнну кампанію», та героєм кі­ль­кох хронікальних кінострічок.

Документальна повість Богдана Су­ши­н­сь­ко­го «Польський пілот із Кодими» стала пер­шою в світі книжкою про цього славетного пі­ло­та, ім’я якого набуває зараз великої по­пу­ляр­нос­ті у Польщі. Її презентації з успіхом про­й­ш­ли у рідному місті пілота та в Польському об­лас­ному товаристві імені Адама Міцкевича в Оде­сі. Зараз завершується її переклад на по­ль­сь­ку мову.

Цього року українська громадськість мала б від­значати 200-річчя від початку повстання (1813 р.) під проводом народного героя Устима Кар­мелюка. Ґрунтуючись на документах, от­ри­ма­них від одного з російських обласних архівів, та на судовій документації і народних пе­ре­кА­зах, Богдан Сушинський опублікував низку ста­тей в періодиці, а також створив документальну по­вість «Кармелюк: гнів і гордість України», яка теж уже готується до видання.

До мовленого слід хіба що додати, що всі дос­лідження, закладені в основу згаданих ви­дань,  були проведені Богданом Сушинським за на­уковою програмою Інституту став­ро­пі­гій­сь­ких досліджень, який діє при Університеті «Ль­вів­ський Ставропігіон». А саму презентацію ав­тор та організатори розглядають, як захід у рам­ках святкування ювілею коронації князя Данила та заснування Галицької королівської династії.

                      Кореспондент  часопису   

                         "Пульс  Ставропігії”